Житомирська автошкола


Житомирська автошкола
ТСО України
вул. Перемоги, 86
(0412) 26-09-57
(0412) 26-28-65
(0412) 26-09-23


Про ТСО України

Історія Товариства Сприяння обороні України

Історія оборонного Товариства органічно сполучається з новітньою історією України. Вона виконана героїки й трудової доблесті, виявила йому широка повага й авторитет за корисний для суспільства й держави праця по патріотичному вихованню членів ОСО України за підготовку їх до праці й захисту Батьківщини.

Створення оборонного Суспільства збіглося за часом із закінченням чотирирічних імперіалістичних і трирічної громадянських воєн, внаслідок яких економіка країни була в надзвичайній розрусі.

Необхідно було зосередити всі зусилля й засоби як на відновленні, так і на перебудові економіки. На це необхідно були величезні засоби й інші ресурси.

Одним з важливих кроків у цьому було скорочення Збройних Сил в 10 разів. Разом з тим, військова реформа 1925 року вимагала перебудови системи військово-технічного навчання резервів.

Перша світова й громадянська війни дали величезний толчек у розвитку військового мистецтва. З'явилися нові види озброєння (бойова авіація, бронетехніка, хімічні засоби боротьби, підводний флот), якісно змінилася артилерія, стрілецька зброя, зв'язок, удосконалилася тактика бою й стратегія майбутньої війни.

Залишалася зовнішня військова погроза, мир у будь-який момент міг бути порушений. Підтримати, зміцнити обороноздатність скороченої армії могло лише турботливе, шанобливе відношення до армії, до захисників Батьківщини, особиста участь у справі підготовки резервів для Збройних Сил. І найбільш патріотичні народні маси винайшли багато форм реалізації такої турботи.

14 січня 1927 року на Україні на спільному засіданні першого з'їзду відбулося об'єднання оборонних організацій в ОСОАВИАХИМ, від якого бере початок історія оборонного Суспільства України.

У серпні 1927 року ОСОАВИАХИМ України нараховував 417 тисяч членів.

У лютому 1930 року відбувся II Всеукраїнський з'їзд ОСОАВИАХИМА, що зосередив увагу на поліпшенні керівництва первинними організаціями, розвитку оборонно-масової роботи на селі. У багатьох районних центрах і містах були відкриті Вдома оборони, на підприємствах створювалися військово-навчальні пункти.

Здійснюючи військово-технічну підготовку майбутніх захисників Батьківщини, ОСОАВИАХИМ піклувався про льотно-технічні кадри. Їхня підготовка проводилася в аероклубах ОСОАВИАХИМА, перший з яких - Харківський - був відкритий в 1933 році. А вже через 3 роки стало 27 аероклубів. Тут молодь без відриву від виробництва опановувала спеціальностями пілотів, авіатехніків, мотористів, повітряних стрільців.

В аероклубах України почали свій шлях в авіацію й космос видатний конструктор ракетно-космічних систем С.П.Корольов, Тричі Герой Радянського Союзу И.Н.Кожедуб, Двічі Герої Г.Т.Береговий, Д.Б.Глинка, Амет-Хан-Султан, А.Э. Мазуренко, А.И.Молодчий, А.К.Недбайло, П.А.Покрышев, И.Н.Степаненко, П.А.Таран, Н.И.Семейко й багато інших славних синів і дочок України.

Широку популярність одержав в 30-і роки парашутизм. Скрізь створювалися парашутні кружки, розгорнулося будівництво парашутних вишок.

Механізація Збройних Сил вимагала створення резервів водіїв машин. Відносно до потреб армії ОСОАВИАХИМ створює автомотоклуби в Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Миколаєві, Каменец-Подольске. Київський обласний автомотоклуб ОСОАВИАХИМА перетвориться в республіканський. До початку 1941 року ОСОАВИАХИМ України підготував 20 тисяч водіїв.

Значних резервів вимагав і Військово-Морський Флот. ОСОАВИАХИМ республіки активно включився в підготовку військово-морських фахівців, особливо в таких припортових містах як Одеса, Херсон, Маріуполь і ін. Серйозним випробуванням для оборонного Суспільства була Велика Вітчизняна війна. Віроломний напад фашистської Німеччини осоавиахимовцы зустріли непохитною рішучістю захистити свою країну. На початку війни на базі аероклубів створюються військові авіаційні підрозділи. 6 липня 1941 року Вінницький аероклуб сформував ескадрилью зв'язку з 9 літаків В-2. До серпня 1941 року десять аероклубів України підготували 677 пілотів, а 1233 чоловік продовжували навчання.

У складній і важкій обстановці початкового періоду війни (літо-осінь 1941 року) важливу роль у підтримці Збройних Сил зіграли добровільні народні формування - винищувальні батальйони й ополчення. Військове навчання ополченців - одна з виняткових сторінок історії оборонного Суспільства.

У Києві навчальні команди ОСОАВИАХИМА разом з формуваннями протиповітряної оборони стали основою районних батальйонів народного ополчення. Вони надали більшу допомогу військовим частинам і біля двох з половиною місяців героїчно обороняли столицю України.

Винищувальні батальйони, сформовані Миколаївською обласною радою оборонного Суспільства, були зведені в полк народного ополчення, що під командуванням Голови обласної ради оборонного Суспільства Ф.Н.Заможного обороняв місто-герой Одесу.

Постановою Уряду країни від 2 липня 1941 року вся підготовка населення до протиповітряної й протихімічної оборони покладала на ОСОАВИАХИМ. Ця робота одержала широке поширення на Україні.

Оборонне Суспільство в роки Великої Вітчизняної війни брало участь у рішенні найрізноманітніших завдань воєнного часу. Десятки тисяч членів оборонного Суспільства будували оборонні спорудження, брали участь в евакуації матеріальних ресурсів і людей у східні регіони країни, надавали допомогу пораненим воїнам, збирали подарунки для фронтовиків і засобу для фонду оборони.

Ядром партизанських загонів, що формувалися, були організації оборонного Суспільства. Серед тисяч членів ОСО України, які поповнювали число партизанських загонів, у числі перших були Голова Путивльского районної ради оборонного Суспільства на Сумщині С.В.Руднєв, Голова Носовского районної ради на Чернігівщині Н.Д.Симоненко, Голова колгоспної організації Лозовского району на Харківщині В.М.Яремчук, які були визнані гідними звання Героя Радянського Союзу. Усього за роки війни понад 100 штатних працівників ОСОАВИАХИМА визнані гідними такого високого звання.

З перших днів Великої Вітчизняної війни брав участь у боях Сергій Михайлович Бушев - довоєнний голова Центральної Ради ОСОАВИАХИМА України.

Із грудня 1942 року почалося звільнення України від фашистських загарбників. У звільнених районах відразу ж відновили свою діяльність організації оборонного Суспільства. Одним з перших і найбільш відповідальних завдань на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни стало розмінування звільненої від ворога території й збирання зброї на полях битв. Осоавиахимовцы України активно включаються в небезпечну роботу саперних частин і разом з ними розмінують територію.

У багатьох населених пунктах створюються курси для підготовки мінерів із числа активу оборонного Суспільства. Уміння й мужність бійців-мінерів попередили руйнування сотень заводських корпусів, залізничних споруджень, будинків, урятували від загибелі тисячі людей.

У травні 1948 року за рішенням Уряду України ОСОАВИАХИМ був розділений на три самостійних Суспільства: Добровільне Суспільство сприяння армії, Добровільне Суспільство сприяння авіації, Добровільне Суспільство сприяння флоту. Їхня діяльність тривала всього три роки. Практика підтвердила, що така структура роздрібнює сили й засоби, вносить дублювання в діяльність оборонних суспільств. У вересні 1951 року за рішенням Уряду вони були об'єднані в одну організацію - Добровільне Суспільство сприяння армії, авіації й флоту (ДОСААФ) України.

У цей період оборонне Суспільство проводить більшу роботу по підготовці юнаків допризовного й закличного віку для служби в Збройних Силах по військових спеціальностях. Були створені й успішно діяли автомобільні, морські, радіотехнічні, технічні, об'єднані технічні школи, аероклуби, які готовили фахівців для Збройних Сил по 46 військово-технічних спеціальностях.

Кожний третій призовник одержував в оборонному Суспільстві професійну підготовку, необхідну й для Збройних Сил і для народного господарства країни. Таких навчальних організацій на Україні було більше 200.

Разом з тим, важливим напрямком діяльності оборонного Суспільства була підготовка кадрів масових технічних професій, які мали прикладне значення. Навчальні, первинні організації, СТК і райкоми ДОСААФ республіки щорічно готовили 450-500 тисяч фахівців більш ніж по 60 професіям для народного господарства.

Одним з важливих напрямків діяльн ості організацій оборонного Суспільства по підготовці молоді до військової служби була оборонно-спортивна робота. В організаціях Суспільства було створено більше 500 спортивно-технічних клубів, десятки стрілково-спортивних клубів і водних станцій, тисячі стрілецьких тирів, багато стадіонів, картодромов, кордодромів, плавальних басейнів і ін.

У центрі уваги діяльності ДОСААФ республіки в цей час були завдання по розвитку військово-патріотичного виховання трудящих, особливо молоді.

Важливою історичною подією стало проголошення незалежності України в 1991 році. Незабаром після прий няття Декларації про державний суверенітет і Акт про незалежність України ЦК ДОСААФ УРСР скликав 26 вересня 1991 року VII позачерговий з'їзд оборонного Суспільства, що перетворив республіканську організацію ДОССАФ у самостійне Суспільство сприяння обороні України (ОСО України). На з'їзді був прийнятий Устав ОСО України.

У резолюції з'їзду вказувалося, що ОСО України є правонаступником ДОСААФ України. Важливою подією стала реєстрація оборонного Суспільства України Міністерством юстиції України 10 жовтня 1991 року. Цей факт переконливо свідчив про те, що держава визнала суспільно-корисну діяльність і правовий статус оборонного Суспільства.

Завдяки зусиллям обласних, районних і міських комітетів ОСО України почався процес відродження первинних організацій на більших підприємствах, у навчальних закладах, придбало розвиток колективне членство в Суспільстві.

22 лютого 1995 року відбувся VIII з'їзд ОСО України. Він підвів підсумки діяльності Суспільства за звітний період, прийняв важливі рішення, спрямовані на організаційне зміцнення ОСО України, удосконалення оборонно-масової, навчально-виховної й спортивної роботи.

Незважаючи на деякі втрати свого складу й звуження сфери традиційної діяльності, ОСО України удосужилось вистояти, зберегло свої базові структури, основний матеріальний і кадровий потенціал і стало вносити свій помітний внесок в економіку й оборону країни.

Тому IX з'їзд ОСО України (19 квітня 2000 року) зробив висновок про те, що період виживання для організацій оборонного Суспільства окончился й наступив новий період - період стабілізації й підвищення якості, ефективності роботи в усіх без винятку ланках ОСО України. Більшість організацій за фінансово-економічними показниками наблизилися впритул до фінансово-економічних показників 1991 року, а багато хто з них і перевершили їх.

19 квітня 2005 року відбувся Х з'їзд оборонного Суспільства. Оборонне Суспільство нараховувало у своїх рядах більше 16 тисяч 480 первинних організацій.

Х з'їзд відзначив конкретні результати діяльності Суспільства на нинішньому етапі свого розвитку. Так, за звітний період для Збройних Сил підготовлено 78726 водіїв, а для народного господарства підготовлено 1080565 фахівців.

У звітному періоді почали діяти створені на базі автомобільних, технічних і радіотехнічних шкіл ОСО України вищі навчальні заклади першого й другого рівнів акредитації: Коростенский, Хустский, Шполянский, Білоцерківський технічні коледжі, Фастовский і Чернівецький автомобільно-дорожні технікуми, Сокирянский і Берегометский політехнічні технікуми й Донецьке вище училище керування й радіоелектроніки, що в 2006 році було реорганізовано в коледж радіоелектроніки й керування.

З'їзд відзначив, що звітний період позначився новим зльотом у військово-патріотичному вихованні членів оборонного Суспільства, проведена величезна кількість різноманітних заходів військово-патріотичної спрямованості.

Організації оборонного Суспільства культивують 21 вид спорту. У звітний період команди ОСО України на чемпіонатах Миру, Європи, розиграшах Кубків Миру і Європи завоювали 1001 медаль, з яких 537 золотих, 336 срібних, 308 бронзових. Чемпіонами Миру стали 63 спортсмена, Європи - 106, власниками Кубків Миру і Європи - 81 спортсмен.

Керівниками оборонного Суспільства на всіх етапах його діяльності й розвитку були Петровский Г.И., Чубарь В.Я., Фрунзе М.В., Богданов М.С., Попов Н.В., Бушев С.М., Нестеров Н.И., Саенко Г.И., Жмаченко Ф.П., Покальчук А.Ф., Коротченко А.Д., Харчук Б.І., Дончак В.А.

У цей час Головою ОСО України є Тімченко Віктор Миколайович. За станом на 01.01.2007 року в рядах оборонного Суспільства налічується всього 16086 організацій, з них 15493 первинних. У Суспільстві також налічується близько 9000 кадрів облікового складу. Про суспільну активність комітетів і організацій оборонного Суспільства свідчить і те, що на минулих виборах до Рад всіх рівнів обрано 140 його представників.

25 квітня 2007 року з нагоди 80-річчя оборонного Суспільства в м. Черкасах відбувся XI (позачерговий) з'їзд ОСО України. Він підвів підсумки діяльності організацій оборонного Суспільства на всіх етапах його історії. За всіх часів Суспільство було й залишається частиною свого народу й служить своєму народу. Своєю назвою й цілями ОСО України відповідає своєму патріотичному покликанню - сприяти обороні, готовити її громадян до праці й захисту Батьківщини.

21 квітня 2010 року відбувся XII з'їзд Товариства сприяння обороні України , який проходив у Київі. На цьму заході ,були підведені підсумки роботи оборонного Товариства за останні 5 років, накреслені плани на майбутнє, а також визначені шляхи розв'язання існуючих проблем. Слід зазначити , що протягом 2009- 2010 років організації ТСОУ підбували підсумки своєї роботи за останні 5 років на звітно - виборних зборах і конференціях , що відбулися в 13 190 первинних , 496 районних і міських, 26 обласних і республіканській організаціях ТСО України. В роботі з'їзду взяли участь 266 делегатів.

www.tsou.org.ua